німецька література доби просвітництва

Історична обстановка зумовила специфічні особливості німецького Просвітництва. Якщо у Франції основне завдання просвітителів зводилася до підготовки суспільства до буржуазної революції, то в економічно відсталою і політично роздробленій Німеччині про це поки не могло бути й мови. Першочерговим завданням німецьких просвітителів поставала боротьба за національне об'єднання, розв'язана лише за канцлера О. Бісмарку у другій половині XIX ст. Разом з тим німецьке Просвітництво має серйозні заслуги перед німецьким народом, його культурою та літературою, породивши таких видатних мислителів, .

Особливості німецького Просвітництва - Золоті сторінки далеких епох - Зарубіжна література - Рівень стандарту - 11 клас - Міляновська Н. Р. - НУШ - Нова українська школа - Підручник - 2019. Класна дошка. Прикметні ознаки літератури Просвітництва. • культ розуму, науки, освіти; гуманістичний світогляд; • проголошення рівності і свободи, визнання цінності кожної особистості

Німецьке Просвітництво. Видатними представниками німецького Просвітництва були Г. Е. Лессінг, І. І. Вінкельман, І. Г. Гердер, І. В. Гете, Ф. Шиллер та ін. Час творчості німецьких просвітителів - дивовижний час; в ньому поєднуються з одного боку, розквіт духу, духовнокультурний зліт, з іншого боку, уявлення про Німеччину як про "огидною гниючої і разлагающейся масі". Ф. Енгельс писав про Німеччину тієї епохи: "Ніхто не відчував себе добре. Якщо прихильники Просвітництва навіть художня творчість вимірювали заходом розуму, то "романтики" віддали пріоритет почуття, переживання. Тим нс менше вони не відкидали розум, а головне, як і просвітники, вірили в людину, боролися за його гідність і свободу.

Курс лекцій - Посібник містить головну інформацію про життя і творчі шукання знакових особистостей свого часу, про світогляд, морально-етичні й ідеологічні переконання письменників, подає стислі характеристики їхнього літературного доробку, зосереджує увагу на етичних і духовних цінностях, які пропонували своєму читачеві найвідоміші автори - Література епохи Просвітництва у Німеччині - Просвітництво у країнах Західної Європи.

Література доби просвітництва. XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін і оновлення. Вони зачіпали не якусь одну, а різні боки життя - релігію і політику, освіту й виховання, культуру й мистецтво, науку й техніку. 1. Витоки Просвітництва. На межі ХVІІ-ХVIII ст. в Європі склалася нова ідейна течія - Просвітництво. Його поява була підготовлена змінами в умовах життя, які відбувалися під впливом розвитку капіталізму, природничо-наукового перевороту й поширення раціоналізму - віри в безмежні можливості людського розуму. Ідеали Просвітництва поширилися не лише в Європі, а й у .

Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих.

Можна відзначити таку рису німецького Просвітництва, в цілому, і німецької літератури, особливо, як їх високу ступінь філософічності, що багато в чому сприяло їх єдності з найвищими зразками професійної німецької філософії. У другій половині 18 ст. і на початку 19 ст. просвітницькі ідеї розвиваються в Північній Америці (Т. Пейн), в Росії (О. Радищева, І. Новиков та ін). Німецьке Просвітництво, в тому числі в сфері естетики, було широким духовним рухом, що найґрунтовніше теоретично проаналізував сутність естетичного як особливого типу духовного досвіду.

Німецьке Просвітництво. Вольф Християн (1679-1754) - філософ-раціоналіст, ідеолог раннього Просвітництва, прагнув до побудови всеосяжної системи філософського знання; його навчальні керівництва стали основою університетської освіти Німеччини. В етиці принципи природної моралі вважає об'єктивними нормами, які випливають із самої структури буття і незалежні від волі бога.

Просві́тництво — це широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половиніXVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені,філософи, письменники, вважали метою суспільствалюдське щастя, шлях до якого — переустрійсуспільства відповідно до принципів, продиктованихрозумом, були прихильниками теорії природного права. Готхольд Ефраїм Лессінг німецький поет,драматург, теоретик мистецтва і літературний критик-просвітитель.Основоположник німецької класичної літератури. Зберігаючи вірність принципам просвітницькогораціоналізму, Лессинг з'єднав їх з глибшими поглядамина природу, історію і мистецтво.

Доба Просвітництва в Німеччині закінчилася, як і всюди в Європі, подіями Великої французької революції. Останнім відблиском Просвітництва був час, коли Гете, Шиллер і Гердер намагалися протиставити соціально-політичним потрясінням ідею художнього виховання і морального вдосконалення людини. Завдяки їхнім зусиллям в економічно відсталій Німеччині відбулася потужна інтелектуальна революція. 4. Схарактеризуйте поняття світова література. 5. Розкрийте вплив німецького Просвітництва на розвиток Європи. Об’єднайтеся в пари і створіть кроссенс «Німецьке просвітництво».

Просвітництво в Німеччині являло собою складне і суперечливе явище вже в силу політичної роздробленості країни і розмаїття місцевих умов. Поширенню нових віянь сприяло інтенсивне культурне життя провінцій. Монархи дрібних держав, не маючи можливості затвердити свій авторитет великодержавними методами, прагнули прославитися меценатством. Пошана, якою була оточена в Німеччині французька культура, також сприяла проникненню просвітительських ідей. Один з парадоксів німецького Просвітництва полягав у тім, що воно нерідко одержувало імпульси з боку правлячих верхів. У Прусії ініціатором публічного о.

Ознайомлення студентів з особливостями німецького Просвітництва, історією створення та сюжетом трагедії; вдосконалення їхніх навичків аналізу літературного тексту та образів, готуючи ґрунт для творчих відкриттів; виховання прагнення прокладати шлях до твору, його образів через власне "я".. Конспект на урок Зарубіжна література скачати.

Німецьке Просвітництво На початку XVII ст в Німеччині поширюються ідеї західноєвропейського Просвітництва, яке продовжувало раціоналістичну традицію Ренесансу: одним із ранніх його представників був Христіан Вольф (1679—1754). Тлумачачи світ у традиційному для. Тоталітаризм у Німеччині 30-40-х років (нацизм). Тоталітаризм у Німеччині 30-40-х років (нацизм) В основі німецького варіанта тоталітаризму — нацизму — є той самий феномен маси, що й у більшовицькому тоталітаризмі. Тому, звертаючись до цієї основи, вождь — фюрер — німецького націонал-соціалізму А. Гітлер (1889—1945) у своїй.

Німецька література. Тридцятилітня війна як центральна подія в житті Німеч-чини ХVІІ століття. Характеристика літературного процесу. Німецький класицизм. Творчість М. Опіца. Бароко. 4 1. Характеристика доби Просвітництва: хронологічні межі, програма просвітників, їх гуманістичні ідеали. 2. Філософські основи англійського сентименталізму. 3. Життя і особистість Роберта Бернса.

Іммануїл Кант – німецький філософ. Його стаття «Що таке Просвітництво?», яка вийшла через сто літ після початку доби, остаточно утвердила термін ПРОСВІТНИЦТВО. 15 слайд. Описание слайда . Світочі доби Просвітництва поет прозаїк філософ драматург історик математик Вольтер Й.В.Гете М. Ломоносов – Г. Сковорода поет прозаїк дипломат міністр учений натураліст художник хімік фізик астроном філософ мовознавець поет художник філософ поет фольклорист співак музикант художник. 17 слайд. Описание слайда: Портрет доби 1.ім’я - Просвітництво. ПРОСВІТНИЦТВО – це ідейно – політичний і естетичний рух (доба), важливий етап.

Відомий німецький філософ Іммануїл Кант дуже влучно охарактеризував добу Просвітництва: «Просвітництво — це вихід людини зі стану свого неповноліття, в якому вона перебуває з власної вини. Неповноліття — це нездатність користуватися власним розумом без керівництва з боку когось іншого. май мужність користуватися власним розумом! — таким є гасло Просвітництва». Просвітницька література має повчальний характер. Художній твір служить розкриттю певної філософської концепції. Письменників-просвітників характеризує активна громадянська позиція, вони виступають прихильниками ідейного мистецтва, яке здатне перетворити, змінити світ.

(Іммануїл Кант – німецький філософ). Мета: дати загальні відомості про добу Просвітництва, зупинитися на її провідних концепціях, звернути увагу на щільний зв'язок художньої літератури з філософською та публіцистичною думкою у . відповідальність за своє навчання на себе; виховувати гуманістичний світогляд дітей. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: інформаційні пакети «Доба Просвітництва»; підручник; ЛСК «Позначки»; «Словник літературознавчих термінів»; портрети митців доби Просвітництва та виставка їхніх творів; вислів Д. Писарєва. Хід уроку. І. Евокація. 1. Слово вчителя про значення теми в курсі вивчення світової літератури. 2. Оголошення теми уроку, мети, епіграфа. 3. Словникова робота.

Новий імпульс Просвітництву надає німецька література і філософська думка. Німецькі просвітителі були духовними спадкоємцями ідей англійських і французьких мислителів, але в їхніх творах вони трансформувались і набули глибоко національного характеру. Самобутність національної культури та мови стверджував Йоганн Готфрід Гердер. У добу Просвітництва відбувається нечуваний злет музичного мистецтва. Після реформи, проведеної К. В. Глюком, опера стає синтетичним мистецтвом, яке поєднує в одній виставі музику, спів і складне драматичне дійство. Вершиною музичної культури Просвітництва є творчість Вольфганга Амадея Моцарта.

Німецька література доби Просвітництва - це твори Готгольда Лессінга, Йоганна Гете, Фрідріха Шіллера та ін. "Найбільший з німців” Йоганн Гете стояв у центрі епохи, його трагедія "Фауст”, за словами Олександра Пушкіна, - "величезне творіння поетичного духу”. Фауст і Мефістофель уособлюють два початки людського буття - безмежне намагання йти вперед і критичний сумнів.