історії ж бо пишуть на столі

Велике діло — писані слова! Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лубен! .Ідеш, ідеш, а ще й не половина, Ідеш, ідеш, хоч добре, не один. Кривавим градом плаче горобина. Пливе туман, як білий лебедин. Стоять ліси смарагдово-руді, після дощу надовго крапелисті.

Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Залиті кров'ю київські вали. Ой, люди, люди, Божа подобизна, до чого ж ви цю землю довели?! ; Так, довелося Києву побачити заграви пожежі — "три дні, три ночі Київ пломенів". Молиться Маруся, молиться зі сльозами на очах, бо важко їй бачити цю Гоморру. А дяк знову і знову розповідає дівчині про криваві походи козаків. Він дивується, що ті козаки не стали святими, адже вони добували свободу на полі бою. Згадав старий і про батька Марусиного, Гордія Чурая, якого прозвали Орликом за його відвагу та сміливість. Маруся ж лине спогадами до Полтави.

«Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем». «Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер». «Розп'ято нас між заходом і сходом, Що не орел – печінку нам довбе. Зласкався, доле, над моїм народом, Щоб він не дався знівечить себе!» 4 5 9. Автор: Юлия Николайчук.

Чекаємо на вас концертах KADNAY вже наприкинці травня у рамках туру містами України: Поки ми собі на здоров'я. Історії ж бо пишуть на столі. Пограбувавши золоті хороми, Простору простору простору. Следующая статья. Життя іде і все без коректур. Читать. everything.kz © 2020.

Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров'ю на своїй землі, Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невольницьким плачем. (Ліна Костенко, "Маруся Чурай"). Не завжди ми знаємо авторів пісень - багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами. Співучою душею України була Маруся Чурай, складені нею пісні співали закохані, але й козакам деякі її пісні були потрібні так само, як шаблі чи хоругви. А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів і самі часом гинули разом з вояками! Пісн.

Тема. Державотворчі процеси в Україні. Історії ж бо пишуть на столі, Ми пишем кров’ю на своїй землі, Ми пишем плугом, саблею, мечем, Піснями і невольницьким плачем. Л. Костенко. Мета: визначати та описувати становище в Україні після розпаду СРСР, порівнювати процеси і явища суспільного життя в Україні та інших регіонах СРСР у цей період, характеризувати й пояснювати основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства на початку 90-х рр., визначати хронологічну послідовність головних подій періоду розбудови незалежної держави

«Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем». Святкове видання однієї з вершин української поезії. Історичний роман у віршах Ліни Костенко – один з тих must-read-ів, які в жодному разі не можна оминути увагою. Ніжне кохання Марусі до Гриця, козацькі визвольні змагання та глибина національних традицій — усе в красивому оформленні ілюстраціями Владислава Єрка. Ростислав Семків «Як читати класиків». Ви вже, мабуть, розібрались «Як писали класики», тому саме час дізнатись, як же їх читати. Ростислав Семків підготув.

Г. Історії ж бо пишуть на столі. 6. Обставину часу містить речення. А. Я змалку знаю, де яке зело. Б. Десь тихо жаби кумкають з болота. В. А хто і сіно склав уже в стіжки. Г. Весна прийшла так якось несподівано. 7. Обставину причини містить речення. А. На другий день були ми у печерах. Б. Гризуть вудила коні з нетерплячки.

Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен. (Ліна Костенко, «Маруся Чурай»). Так, історія мого народу трагічна: розкидані могили по безмежних українських степах; плюндровані та палені не раз міста і села; четвертовані, спечені у мідних биках, розіп'яті, зачеплені на гаках, посаджені на палі, вмуровані у фортечні стіни, повішені, морені голодом і. просто забуті мужні сини великої України. Але й славна історія судилась нам: «у нас воля виростала» (Т. Шевченко). Дивуєшся, ко.

Історії ж бо пишуть на столі.Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.Ми пишем плугом, шаблею, мечем,піснями і невільницьким плач - на 0tvet.com. з якими творами Шевченка перегукуються подані слова Ліни Костенко? з цитатами. Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен.

Велике діло — писані слова! Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лубен! .Ідеш, ідеш, а ще й не половина, Ідеш, ідеш, хоч добре, не один. Кривавим градом плаче горобина. Пливе туман, як білий лебедин. Стоять ліси смарагдово-руді, після дощу надовго крапелисті.

Історії ж бо пишуть на столі. Ми пишемо кров’ю на своїй землі. Ми пишемо плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. Домашнє завдання. - Виписати цитати до образів Степана і Оксани. - Проаналізувати інші образи драми. - Підготуватися до написання контрольного твору: «В чому трагічність образу Оксани,Степана?»